тип полёта

ПОЛІТИКА ( від грецьк. πολίτικα - державна діяльність) - у найзагальнішому значенні - це діяльність, що має своєю метою регулювання взаємин між людьми для забезпечення певного стану деякої суспільної одиниці (суспільного утворення). П. займається той, хто намагається спрямовувати поведінку та взаємини між людьми в межах різноманітних суспільних (колективних) утворень з метою забезпечити деякий стан цих утворень. Переважно терміном "П." позначають діяльність, спрямовану на великі суспільні утворення, кордони яких збігаються з державними кордонами. Тому іноді визначають П., ґрунтуючись на понятті держави чи участі в державному управлінні, домагання такої участі та здійснення впливу на державу. Але держава є тільки одним із типів політичних установ і, отже, поняття П. має бути підставовим (базовим) щодо поняття держави, а не навпаки. Найглибші джерела П. закорінені в природі людини, тобто ці джерела антропологічні. Основною передумовою появи П. є усвідомлення того, що стан того колективного утворення, яке складають люди, можна і потрібно регулювати. Не має значення, що саме в тому чи іншому випадку стало безпосереднім стимулом для появи політичних установ: це могли бути завоювання і потреба тримати завойованих у покорі, егоїстичні інтереси окремих груп (як припускається в марксизмі), але це могло бути і намагання людей відвернути хаос і збільшити міру своєї безпеки, тобто деякі спільні інтереси. Всі ці чинники могли накладатися та взаємодіяти. Підтримання певного ладу чи порядку (заради загальної безпеки) належить до найперших і найважливіших цілей П. і чинне навіть тоді, коли фундаментальну потребу у підтриманні ладу якісь групи використовують, щоб впровадити та підтримувати порядок, вигідний для них Я. кщо слово "культура" застосувати в антропологічному значенні, то П. в цьому аспекті є частиною штучних світів чи культур, створених людськими суспільствами. Таке визначення П. є цінніснонейтральним: у ньому не говориться, що П. ми повинні називати тільки діяльність, спрямовану на забезпечення загального "добробуту" суспільних цінностей. Ціннісно-нейтральне ("владне") розуміння П. лежить у руслі т. зв. політичного реалізму, засновником концепції якого вважають Мак'явеллі. Сучасне розуміння П., хоча й містить елемент політичного реалізму, полягає у визнанні певних обмежень у застосуванні тих технологій, що мають метою утвердження влади. Такі обмеження є різними у різних суспільствах, у різні історичні періоди та в різних історичних ситуаціях Ц. е можуть бути певні традиції, різного роду соціальні та правові норми, особливо способи легітимізації суспільної влади, звичаї, певні міфи і стереотипи суспільної свідомості тощо. Загалом наведене щойно визначення є радше нормативним (про що свідчать коментарі до нього, в яких заперечується, що П. можна розуміти як застосування "голої сили"). У нормативному розумінні П. - вид діяльності, яка має метою забезпечення найважливіших передумов добробуту суспільного утворення шляхом узгодження інтересів та ціннісних орієнтацій осіб та суспільних груп. Словом "добробут" у даному разі позначають не лише матеріальний, а й духовний стан суспільства; термін "передумови" позначає тут деякі необхідні передумови, за наявності яких люди найбільшою мірою здатні реалізувати свою творчу енергію; вислів "узгодження інтересів і ціннісних орієнтацій" передбачає, по-перше, що люди повинні мати можливість висловлювати думки щодо своїх інтересів та ідеалів і що політик не може унезалежнювати себе від цих розумінь та нав'язувати людям силою той спосіб життя, який він вважає кращим для людей (насильне "ощасливлення"). Звідси випливає, що П. має полягати передусім у врахуванні різних інтересів, різних понять про добро і щастя, різних ідеалів, аби узгоджувати їх, тобто вона полягає у відверненні насильницьких конфліктів. Звідси вислів: "П. - це мистецтво можливого". Коли говорять: "Де починається війна, там закінчується П.", то в даному випадку маємо справу з нормативним розумінням П., з якого випливає, що не кожен "політичний" режим є політичним. Не є такими тиранія, олігархія, диктатура, тоталітаризм, демократія в її популістських варіантах. Внутрішня П. перестає бути П., якщо ігноруються інтереси осіб, соціальних та етнічних груп чи всього суспільства (нації), тобто коли нав'язується воля однієї особи, групи осіб чи більшості М. іжнародна П. також перестає бути П., коли одна держава або група держав нав'язують силою свою волю іншим народам або державам. У цьому сенсі справедливим є вислів: "Де починається насильство, там кінчається П.". Варто зауважити, що з ціннісно-нейтрального розуміння П. (коли таке розуміння утверджують не як метод дослідження, а як принцип) випливає політичний нігілізм, що є поширеним явищем у посткомуністичних країнах (де П. часто розуміють як засіб утвердження групових інтересів). Але навіть у межах загалом демократичних течій політичної філософії (та відповідних ідеологій) різні теорії наголошують деякі відмінні аспекти в розумінні того, якою має бути мета П. та якими лівіють бути політичні технології Я. к правило, різні концепції П. відповідають різним концепціям держави: те, як розуміють мету та засоби П., залежить передусім від того, в чому вбачають призначення держави (див. держава).

Величина удерживания, выраженная через расстояние в морских милях от планируемого местоположения, в пределах которого воздушные суда будут находиться в течение, как минимум, 95% общего полётного времени.

Пример. RNP 4 представляет собой навигационную точность плюс или минус

7,4 км (4 м. мили) на основе 95-процентного уровня удерживания.

A containment value expressed as a distance in nautical miles from the intended position within which flights would be for at least 95 per cent of the total flying time.

Example.— RNP 4 represents a navigation accuracy of plus or minus 7.4 km (4 NM) on a 95 per cent containment basis.

(AN 4; AN 6/I; AN 6/II; AN 6/III; AN 11; PANS-ATM)

Official definition added to: AN 4 by Amdt 50 (09/11/1995), AN 6/I by Amdt 20, (10/11/1994), AN 6/II by Amdt 15 (10/11/1994), AN 6/III by Amdt 2 (10/11/1994), AN 11

by Amdt 35 (10/11/1994) and to PANS-RAC by Amdt 5 (10/11/1994).

1. Односложные существительные среднего рода:

Кроме того некоторые многосложные слова: - das Geschlecht пол – die Geschlechter, das Gesicht лицо, das Gespenst призрак

2. Некоторые существительные мужского рода:

der Gott бог – die Götter, der Irrtum заблуждение, der Mann мужчина, der Mund рот – die Münder/(редко) die Munde/Münde, der Rand край, der Reichtum богатство, der Strauch куст, der Wald лес, der Wurm червяк, der Vormund опекун – die Vormunde/die Vormünder;

3. Существительное das Denkmal памятник во множественном числе имеет две формы:

die Denkmäler и die Denkmale

Тип воздушного судна, которое по решению государства регистрации, принятому во время сертификации, может безопасно эксплуатироваться лётным экипажем минимального состава, а именно, одним пилотом.

A type of aircraft which the State of Registry has determined, during the certification process, can be operated safely with a minimum crew of one pilot.

(AN 1)

пол. активистская политическая культура (тип политической культуры, характеризуемый заинтересованностью граждан в политическом участии и проявлением активности в политической жизни страны)

пол. автономное поведение (тип политического поведения, отображающий относительно свободный выбор людьми политических целей и средств их достижения)

пол. автономное политическое участие (тип политического участия, характерный для демократических политических режимов; оно выражается в сознательной активности граждан, которые добровольно включаются в процесс принятия политических решений через различные способы выражения своего мнения: выборы, референдумы, митинги, демонстрации и т. п.)

пол. бихевиористское определение политической власти (согласно которому власть рассматривается как особый тип поведения, при котором одни люди командуют, а другие подчиняются; бихевиористский подход индивидуализирует понимание власти, сводит ее к взаимодействию разных личностей, обращая особое внимание на субъективную мотивацию власти; одну из типичных бихевиористских тратовок власти предлагает Г. Лассуэлл, который считает, что первоначальные импульсы для возникновения власти дает присущее индивидам стремление (воля) к власти и обладание "политической энергией"; человек видит во власти средство улучшения жизни: приобретения богатства, престижа, свободы, безопасности и т. п.; в то же время власть — это и самоцель, позволяющая наслаждаться ее обладанием; политическая власть складывается из столкновения многообразных стремлений к власти как баланс, равновесие политических сил)

пол., соц. харизматическая власть (тип легитимной власти в типологии М. Вебера, основанный на личной преданности подчиненных лидеру или вождю, обладающему особыми качествами, и установленному им порядку в обществе)

пол. гражданская политическая культура (тип политической культуры, в которой преобладают подданические установки и соответствующие формы участия людей в политике)

пол. закрытое поведение (тип политического поведения, характеризуемый уклонением людей от выполнения своих гражданских обязанностей, напр., абсентеизм)

пол. избирательная система (совокупность правил и приемов, обеспечивающих определенный тип организации власти, участие общества в формировании государственных представительных, законодательных, судебных и исполнительных органов, выражение воли той части населения, которая по законодательству считается достаточной для признания результатов выборов легитимными)

* * *

пол., соц. легально-рациональная власть (тип легитимной власти в типологии М. Вебера, основанный на вере в необходимость подчинения закону и в законность нахождения у власти правящих лиц, которые избираются или назначаются согласно закону)

пол. рыночная политическая культура (тип политической культуры, в которой политика понимается людьми как разновидность бизнеса и рассматривается в качестве акта свободного обмена деятельностью граждан)

пол. мобилизованное поведение (тип политического поведения, характеризуемый вынужденным совершением человеком поступков под давлением внешних обстоятельств)

пол. нормативное политическое поведение (тип политического поведения, которое соответствует общепринятым в политической системе ценностям и нормам)